Часом ми помічаємо, що в розмовах щось звучить не так. Прості слова, наче сказані без агресії, залишають після себе неприємний осад. Та іноді це не просто слова, а прихований гнів, який ми іноді боїмося чи не вміємо висловити відкрито.
Часто люди використовують мовчання, сарказм або ухилення від відповідальності як спосіб захистити себе від конфронтації. Я помічала, як це впливає на якість стосунків, як накопичуються невисловлені образи, і як це, врешті, перетворюється на внутрішній бар’єр для відкритого спілкування.
Ми звикли асоціювати агресію з криком чи конфліктами, але пасивна форма агресії абсолютно інша. Пасивна агресія — це прихований спосіб вираження гніву, образи чи незадоволення.Часто вона виражається не словами, а підтекстом, мовчанням чи поведінковими проявами. Це створює подвійні послання: людина може посміхатися, але її вчинки говорять про роздратування.
Чому люди проявляють пасивну агресію?
Зазвичай це захист. Ми боїмося конфлікту або відкритої боротьби, тому використовуємо пасивні форми, щоб не "випустити" емоції назовні.
Невміння або небажання виражати почуття. Це може бути наслідком виховання в сім'ї, де відкритий вираз емоцій не заохочувався. Та й у багатьох випадках пасивна агресія формується як результат виховання, де агресивні або неприязні виявлення емоцій були неприпустимими, коли нас навчали, що гніватись — це погано. Замість того щоб відкрито виражати гнів чи фрустрацію, людина вчиться приховувати свої почуття, виражаючи їх пасивно.
Крім того у стосунках, де є неузгодженість, недовіра або нерозв'язані питання, пасивна агресія може стати єдиним способом впливу на ситуацію, коли пряма комунікація неможлива або є надто болючою.
Також причинами виникнення пасивної агресії можуть бути невпевненість у собі та негативний досвід відкритого конфлікту. Адже коли справа стосується внутрішнього світу людини, відповідь не може бути очевидною.
Як пасивна агресія виглядає в реальному житті?
Замість того, щоб сказати прямо «мені це не подобається», людина може почати іронізувати, знижувати важливість ситуації, робити вигляд, що все в порядку, але згодом все одно показувати своє невдоволення через вчинки або міміку.
Людина може не сказати прямо, що її щось турбує, але починає демонстративно уникати контакту або спілкування. Це може бути, наприклад, ігнорування дзвінків, повідомлень або не виконання обіцянок.
Саркастичні коментарі, які на перший погляд здаються невинними жартами, можуть бути формою пасивної агресії. Людина може використовувати гумор, щоб прикрити свій справжній гнів або розчарування, змушуючи вас сумніватись в своїх діях чи рішеннях.
Ці прояви можуть бути сигналом, що людина, можливо, боїться або не знає, як відкрито висловити свої почуття, і тому вдається до непрямих способів комунікації.
Вплив пасивної агресії на стосунки
Пасивна агресія може мати руйнівний вплив на стосунки, адже вона створює невидиму напругу між людьми, що часто призводить до непорозумінь. Замість того, щоб розв’язати проблему відразу, емоції накопичуються. Постійні прояви пасивної агресії можуть зменшити здатність обох людей відкрито обговорювати свої проблеми, що є основою здорових стосунків. Це також може створювати бар'єри, через які складно повернутися до справжнього емоційного зв'язку.
Важливо, щоб партнери мали можливість відкрито висловлювати свої почуття та переживання, оскільки конструктивна комунікація є ключем до вирішення більшості проблем у стосунках. Тому для того, щоб зберегти здорові стосунки, варто працювати над розвитком емоційної відкритості і навчатися прямо виражати свої почуття.
Як справлятися з пасивною агресією?
Замість того, щоб робити вигляд, що нічого не сталося, спробуйте спокійно говорити про свої почуття. Ви маєте право на біль, на гнів, на розчарування. Поставте собі запитання: "Що саме я відчуваю? Чому я боюся сказати це прямо?"
Коли ви стикаєтеся з пасивною агресією, важливо залишатись спокійним. Не бійтеся сказати, що ви помітили поведінку, яка викликає непорозуміння, і попросіть про відкритий діалог. Ви маєте право на чесність і відкритість у стосунках.
Головна стратегія боротьби з пасивною агресією — це встановлення здорових кордонів і навчання асертивної комунікації.
Що допомагає уникнути пасивної агресії?
Відкрита та чесна комунікація.
Вироблення звички обговорювати проблеми одразу, не відкладаючи.
Робота над емоційною регуляцією.
Прийняття відповідальності за власні емоції.
Люди, які вдаються до пасивної агресії, часто уникають важких розмов чи реальних змін, замість того щоб прямолінійно висловлювати свої почуття чи проблеми. Вони обирають менш ризиковані, але деструктивні шляхи самовираження.
Пасивна агресія — це не просто небажана поведінка, а симптом глибших внутрішніх проблем. Розв'язання цих проблем потребує часу, уваги до себе і бажання змінювати старі патерни поведінки на більш здорові і продуктивні.