У кожного з нас були ситуації, коли ми відкладали справи, які знали, що повинні зробити, але ніби щось всередині заважало почати. Прокрастинація, слово, яке ми чуємо настільки часто, що воно стало майже синонімом лінощів. Насправді воно ховає за собою набагато більше, ніж здається на перший погляд.
Прокрастинація — це механізм уникання, коли ми обираємо не робити те, що нам потрібно, через внутрішній дискомфорт. І це не просто питання часу чи волі.
Давайте дізнаємось, що криється за цією звичкою відкладати.
Чому ми відкладаємо?
Часто ми відкладаємо важливі завдання через страх. Страх зробити неправильно, страх розчаруватися або розчарувати інших, страх, що навіть якщо спробуєш, нічого не вийде. Коли завдання здається надто важким, наш мозок вибирає знайомий шлях – уникання.
Але страх не може керувати нами, якщо ми дозволимо собі помилятися, експериментувати і вчитися на своїх помилках.
Перфекціонізм. Бажання зробити ідеально іноді блокує будь-який рух вперед. Адже якщо не ідеально – то навіщо взагалі починати? Це дуже добре видно в тих ситуаціях, коли вам здається, що ви не маєте часу або ресурсів зробити все так, як хочеться, і тому краще не робити нічого.
Невизначеність. Коли ми не розуміємо, з чого почати або яким має бути результат, нам важко рухатися.
Відсутність ресурсу, втома. Інколи ми відкладаємо справи не тому, що не хочемо їх робити, а тому що виснажені. Тіло і розум не мають достатньо сил, щоб включитися.
Значення завдання. Якщо робота або справа не має для нас внутрішнього сенсу, складно змусити себе її виконувати.
Наш мозок любить задоволення і ненавидить дискомфорт. Якщо є вибір між чимось складним і чимось приємним він обере задоволення. Але що іронічно – прокрастинація рідко дає справжнє задоволення. Скоріше вона залишає після себе легке відчуття провини, яке росте з кожною хвилиною.
Прокрастинація — це спосіб уникнути можливого невдачі, навіть якщо вона ще не стала реальністю. Вона «захищає» нас від болючих почуттів невдачі.
Що з цим робити?
Кожного разу, коли ми відкладаємо щось важливе, варто не звинувачувати себе, а запитати: "Чому я зараз цього не роблю?" Відповідь може допомогти рухатись вперед.
Дозвольте собі почати «погано». Виконайте завдання на 10%, але зробіть перший крок.
Поділіть задачу на маленькі кроки. Велика справа може лякати своєю масштабністю. Ось чому важливо розбити її на маленькі частини. Можливо, вам страшно взятися за ціле завдання, але спробуйте зробити перший маленький крок — і це вже буде перемога.
Слухайте себе. Можливо, вам справді потрібен відпочинок? Дозволяючи собі паузи, ви знижуєте ризик виснаження.
Перевірте ваші пріоритети. Можливо, просто потрібно переконатися, що те, чим ви зараз займаєтесь, дійсно важливе для вас. Якщо вам постійно хочеться відкласти завдання, це може бути сигналом, що ця задача не відповідає вашим справжнім цілям.
Прокрастинація – це не те, з чим треба боротися, а скоріше те, що треба розуміти.
Вона вказує, де нам складно, де страшно, де немає натхнення чи ресурсу. І як тільки ти усвідомлюєш, чому ти відкладаєш, стає набагато легше змінити підхід. Іноді треба просто дати собі перепочинок. А іноді – подолати цей перший опір і зробити хоча б маленький крок.
Спостерігайте за собою. Дайте собі шанс зрозуміти, що вам насправді важливо. Іноді це допомагає створити нові звички та стратегії для ефективнішого подолання таких моментів.